Робота зернотрейдерської компанії передбачає постійний рух зерна починаючи від поля й завершуючи трюмом судна
Основними гравцями в галузі логістики українського зерна є компанії-зернотрейдери. Вони закуповують зерно у виробників, доробляють його, формують партії, транспортують і, врешті, експортують. Отож із проблемами зернової логістики трейдери знайомі не із чужих уст. Про них ми й говорили з керівниками групи підприємств Alebor Group: генеральним директором елеваторного напряму Олексієм Цурканом і директором, керуючим партнером транспортної компанії «Болеко» Миколою Махневичем.
Олексію Івановичу, розкажіть, якими ви бачите перспективи розвитку зернового ринку України?
— Урожайність зернових в Україні підвищується в середньому на 18% на рік протягом останніх 12 років. Якщо ця тенденція збережеться, то 2022 року ми отримаємо збільшення виробництва зерна до 91,7 млн тонн і експорт — понад 60 млн тонн. Отож для побудови міцного, потужного та надійного ланцюжка для переміщення врожаю з лану до порту на експорт або для реалізації на внутрішньому ринку й було створено у 2009 році групу компаній Alebor Group, яка за 7 років увійшла до рейтингу ТОП-20 експортерів України. Донедавна зернотрейдери не так відчували проблеми логістики, оскільки обсяги експорту зерна були значно меншими, а високі світові ціни на зерно з надлишком перекривали додаткові логістичні витрати й зберігання. Однак проти 2011 року ціни світових зернових ринків знизилися майже наполовину. Тому для утримання прибутковості виробництва зерна на належному рівні слід заощаджувати на логістичних витратах, а також розвивати перспективні напрями зернової логістичної інфраструктури. Зокрема, першою ланкою є збирання зерна в полі, так звана польова логістика. Це новий вид послуги сільгоспвиробникам. Докладніше про неї розповість Микола Юрійович — директор однієї з наших автотранспортних компаній «Болеко».
Яку проблему сучасної зернової логістики в Україні ви б назвали найбільшою?
— Однією з найбільших проблем є брак сучасних потужностей для зберігання зерна — більшість елеваторів збудовано ще за часів Союзу. Через застарілі технології українське збіжжя сильно втрачає у якості. Сьогодні маємо два сучасних елеватори — Вороновицьке та Христинівське хлібоприймальні підприємства: загальний обсяг одночасного зберігання яких становить 178 тис. тонн зернових й олійних культур. Також до складу групи компаній входить ТОВ «Чесне ХПП», яке хоч і не нове, але має дуже зручне розташування на шляху до Чорноморських портів. Нині ведуться роботи з нарощування потужностей цього елеватора до 60 тис. тонн, відтак одночасно ми можемо зберігати на наших елеваторах майже 240 тис. тонн збіжжя. Хочу наголосити, що розташування елеваторів щодо транспортних артерій є дуже важливим чинником. Сьогодні ми спостерігаємо значне збільшення логістичних витрат, що спровоковано зростанням цін на енергоресурси та коливанням курсів валют. Тому зерносховища, які вигідно розташовані поряд із найбільшими сільгоспвиробниками та на шляху експортного зерна, матимуть найбільший попит на свої послуги.
Чи не могли б дати невелику технічну характеристику ваших нових елеваторів? Яке обладнання застосовуєте?
— На Христинівському ХПП маємо три лінії автоприймання загальною потужністю 5 тис. тонн на добу. На Вороновицькому ХПП — також три лінії загальною потужністю 7 тис. тонн. Для сушіння зерна використовуємо зерносушарки Araj (Польща) та вітчизняні KMZIndustries загальною потужністю майже 10 тис. тонн на добу. Для очищення засто- совуємо сепаратори Araj та KMZ Industries загальною потужністю близько 7 тис. тонн на добу. Для внутрішнього переміщення зерна елеватори обладнано норіями KMZIndustries та Araj. Для відвантаження зерна маємо власний локомотив і по дві залізничні лінії на кожному ХПП загальною потужністю 100 вагонів на добу. Усі зернові й олійні культури зберігаються в металевих силосах, обладнаних автоматичними системами цілодобового моніторингу стану зерна та системами активного вентилювання. Також проводимо регулярні лабораторні дослідження проб зерна, висновок яких є більш інформативним за показники датчиків. Тобто ми ведемо подвійний контроль стану зерна.
Які маєте плани розвитку на майбутнє та коротку перспективу?
— У проекті на найближчий час закладено будівництво ще одного зернового елеватора, що дасть змогу групі компаній вийти на потужності 300 тис. тонн одночасного зберігання зернових й олійних культур. У свою чергу це дозволить нам збільшити обсяги експорту зерна до 2 млн тонн на рік. Та до нового маркетингового року 2017/18 Alebor Group уже підготувала привабливі пропозиції для зерновиробників. Однак вони більше стосуються транспортної складової зернової логістики, а це компетенція «начальника транспортного цеху» — директора й керуючого партнера транспортної компанії «Болеко» Миколи Махневича.
Миколо Юрійовичу, на початку нашої розмови йшлося про те, що до логістичного ланцюжка Alebor Group додано нову ланку — збирання врожаю. Чим була викликана така потреба і як вона матеріально та технічно забезпечується?
— Нам у спадок від минулих часів перейшла проблема «битви за врожай»: як зібрати, куди перевезти, як зберегти? І перший пункт цієї битви — як зібрати. Багато втрат урожаю нинішні фермери зазнають від браку зернозбиральної техніки. Тижнями очікуючи на вільний для оренди комбайн, втрачають великий відсоток урожаю. Дослідивши тенденції вітчизняної зернової логістики, ми запропонували виробникам свою допомогу. Тож на початок маркетингового року — 2017/18 поповнили автопарк «Болеко», який уже налічує п’ять сучасних машин CLAAS LEXION 600, комбайнами. Тепер наші партнери позбавлені принаймні одного «головного болю»: насамперед це стосу- ється невеликих фермерських господарств, які не можуть утримувати власні комбайни.
Що ви можете сказати про зміну з 1 червня 2016 року правил гри для перевізників, коли в Україні набуло чинності обмеження на пересування великовантажного транспорту по більшості автомобільних доріг загального користування?
— Загалом, на мою думку, габаритноваговий контроль на дорогах загального користування потрібен, й основною перевагою цього нововведення вважаю запобігання подальшому руйнуванню доріг, що важливо з огляду на нинішній стан основної частини доріг України. Маю надію на те, що створення державного Дорожнього фонду наприкінці минулого року спрацює. Гроші будуть цільовими, і їх не можна буде витратити ні на що інше, крім ремонту й будівництва доріг. Це дуже важливий крок держави для підтримки логістичних систем, зокрема зернової.
Який технічний парк мають автотранспортні компанії групи Alebor Group?
— На сьогодні це 100 сучасних великовантажних зерновозів марки MAN і DAF для перевезень на далекі відстані і 50 КАМАЗів для перевезення зерна з лану на елеватор. Наявність такого потужного автопарку плюс створення власного комбайнового парку дасть нам можливість на наступних жнивах працювати ще оперативніше. Пряме відвантаження зерна з бункера комбайна в кузов зерновоза дасть змогу заощаджувати дорогоцінний час і запобігатиме зайвим втратам на перевантаженнях.
А як відстежуєте переміщення зерна в дорозі?
— На кожному нашому автомобілі встановлено GPS-навігатор. Система GPS-моніторингу дає можливість диспетчерам заздалегідь спланувати маршрут руху зерновоза, прорахувати орієнтовну витрату палива й термін перевезення вантажу. Ця система дозволяє 24 години на добу в режимі онлайн стежити за переміщенням зерна. Вона дисциплінує водія, не дає йому відхилятися від маршруту й робити часті незаплановані зупинки. Цей принцип дозволяє стежити за кількістю пального, швидкістю пересування та навіть за стилем керування окремого водія. Також ця система дозволяє убезпечити автопарк компанії від крадіжок автомобіля та зерна в дорозі. Тобто ми надаємо якісний сервіс.
The Ukrainian Farmer, березень 2017 року
